Парад книжок від українських видавництв.

 

Видавництво Веселка засноване 9 березня 1934 року як «Дитвидав УРСР», після радянсько-німецької війни відновило роботу 1956 року. За цей час Веселка випустила понад 10 тисяч назв книжок загальним тиражем майже 1,5 млрд. примірників. За радянських часів це було найбільше видавництво дитячої літератури в Україні. Чи не кожне видання виходило тиражем у кількасот тисяч. Були книги і з мільйонними накладами.
Одним з останніх указів Президента Ющенка видавництво отримало статус національного.
Спеціалізація видавництва – підготовка, випуск та реалізація художньої, пізнавальної, перекладної літератури для дітей різних вікових категорій, а також для батьків, педагогів, широкого кола читачів.


 

Приватне підприємство «Видавничий дім «Школа» було засноване у 2002 році. Назва «Школа» у повній мірі відображає напрям роботи та тематику книжок, які тут видаються – целітература для розвитку, навчання, пізнання нового та ще невідомого. І все це – для дітей. Дітей віком від молодшого дошкільного до старшого похилого (адже вчитись і пізнавати ніколи не пізно!). За роки існування було підготовлено до друку більш ніж 250 найменувань видань, у т. ч. 10 книжкових серій, найвідомішими середяких є «Малятко», «Крок до школи», «Подарунок маленькому генію», «Золота колекція української поезії для дітей», «Історичний архів», «Бібліотека пригод. Золота серія».

 

 

ТОВ Видавництво «Ранок» засноване у 1997 році у м. Харків  і вже п’ятнадцять років плідно працює в галузі освіти, створивши за цей час велику кількість навчально-методичної літератури для вчителів та учнів. Сьогодні видавництво  «Ранок» є одним із національних лідерів із виробництва друкованої продукції для навчання та розвитку дитини.


 

Видавництво «Грані-Т», яке в основу своєї діяльності з 2006-го року поклало створення книги для дітей і культурологічної літератури для дорослих, бачить своє призначення у покращенні нашого світу через розвиток творчої думки і максимального розкриття інтелектуально-духовних здібностей людини. Поступово, починаючи з 4–5-річного віку, вводячи дитину до величного і великого світу Книги, видавництво тим самим сприяє становленню яскравих дорослих особистостей, активних і позитивно налаштованих членів суспільства, сприяє інтелектуальному життю сучасної України. За роки діяльності «Грані-Т» видали більш ніж 300 назв книжок, створили понад 30 книжкових серій, у співпраці з більш ніж сотнею авторів, художників, перекладачів, отримали численні нагороди різноманітних конкурсів, ініціювали і провели кілька соціально-значущих акцій. І це ще не все…

 

 

«А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» — провідне українське видавництво дитячої літератури, одне з найвідоміших дитячих видавництв Східної Європи. Перше приватне дитяче видавництво незалежної України. Перша «абабагаламазька» книжка «Українськаабетка» побачила світ у липні 1992 року. Понад половину видань «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» здобували перемоги на поважних книжкових конкурсах, а кількамільйонів «малят від 2 до 102» називають «абабагаламазькі» книжки своїми улюбленими.


 

Видавництво «Фоліо» розробило і підготувало до друку близько сотні книжкових серій. Видавнича програма базується на прагненні презентувати українському читачеві різні літературні течії, творчість письменників всесвітньо відомих, але не знайомих нашому читачеві, класичну всесвітню та вітчизняну літературу, сучасні прозу та поезію, детективи, учбову та довідкову літературу тощо.
Велика увага приділяється рівню підготовки видань, залученню до співпраці цікавих авторів, кращих перекладачів тощо. Видання друкуються українською, російською, англійською, німецькою, французькою мовами.

До Всеукраїнського тижня дитячої та юнацької книги.

Екскурсії проходили напередодні дня народження видатного російського  дитячого письменника К. І. Чуковського. До цієї дати у бібліотеці була підготовлена книжкова виставка «Фестиваль чудо — творів  Корнія Чуковського». Юні читачі дізналися про життєвий і творчий шлях письменника, познайомились з його творами. Несподіванкою для глядачів стала поява лікаря Айболитя, який прийшов перевірити стан здоров’я малюків. Але, незабаром, з’явились   пірати і захопили Айболитя в полон. Заради визволення лікаря, дітям довелось довести, що вони знайомі з творчістю Корнія Чуковського. Вони брали участь у різноманітних конкурсах, вікторинах, читали вірші, відповідали на численні питання піратів. Нарешті Айболитя було визволено.

Діти отримали велике задоволення від відвідування заходу. Сподіваємось, що вони стануть постійними активними читачами нашої бібліотеки.

 


 

 

 

 

 

 

 

Шевченківські дні в бібліотеці

Достеменно відомо, що Тарас Шевченко на Запоріжжі таки побував. 26 листопада 1844 року в листі до свого друга Якова Кухаренка, відомого письменника-етнографа і наказного отамана Чорноморського козачого війська, він писав, зокрема, таке: «Був я уторік на Україні — був у Межигорського Спаса. Був і на Хортиці, і скрізь був і все плакав: сплюндрували нашу Україну катової віри німота з москалями, щоб вони переказилися» (Зібрання творів, «Дніпро», 1971 р. т. 5 стор. 240).
Орієнтовно це було в серпні 1843 року. За твердженням запорізьких дослідників Миколи Кіценка і Арнольда Сокульського, нога Кобзаря ступила на Хортицю 4 (19) серпня. Однак це лише припущення. Адже з покоління в покоління запоріжці передавали спогади лише про тре, у якому саме місці зійшов на острів поет. До Катеринослава (нині — Дніпропетровськ) він приплив кораблем, а далі простував пішки. І не поштовим трактом, через німецькі колонії, а стежками, вздовж Порогів. За версією історика Юрія Вілінова, Шевченко ночував у селі Августинівка, читав «Катерину» селянам, які зібралися на гостини у хатині Сербиненків (за іншою версією — Сербинових). Наступного ранку він пішов далі і надвечір, здолавши Кічкаську переправу, зупинився біля вітряків на околиці села Вознесенівка. Прибульця угледів і взяв на нічліг місцевий «аксакал» Прокіп Булат.
Родина Булатів увійшла в історію України завдяки не лише обставинам перебування Тараса Шевченка на Хортиці. Син господаря, Роман Булат, кілька днів поспіль перевозив гостя на острів і з часом розповідав, де саме пролягла основна «Тарасова стежка» (ночував Шевченко у Булатів у плетеній бесідці під грушею, яка збереглася донині! Розповіді саме цього Романа Булата використав Яків Новицький, систематизуючи легенди про козацькі скарби в урочищі Сагайдачне). Років двадцять тому онук Романа, член Географічного товариства АН України Дмитро Булат, показував журналістам місце, де стояла хатина його діда, а також знамениту грушу.
Гостював Шевченко не тільки у Булатів; певний час приймала його у 1843 році і сім’я Яценків. Шляхетним олександрівцям поет подарував свого «Кобзаря» з автографом (на жаль, раритет пропав під час евакуації Запорізького краєзнавчого музею у 40-х роках минулого сторіччя). У супроводі Романа Булата Кобзар відвідав ярмарок — чи не основне місце тодішнього «тусування» мешканців Олександрівська. Ця обставина спонукала міську думу до вельми прогресивного, з огляду на час і постать Шевченка, рішення: Ярмаркову площу 17 травня 1905 року було перейменовано на Шевченківську!

За матеріалами сайту «Україна молода»